6 січня до відділення №2 (місто Лохвиця) Миргородського райвідділу поліції звернулася 20-річна місцева жителька, яка повідомила про шахрайські дії відносно неї. Про це повідомили у Головному управлінні Нацполіції Полтавщини.
За словами заявниці, вона натрапила на публікацію в “Tik-Tok” про можливість заробітку онлайн з активним посиланням. Перейшовши за ним, жінка виконувала подальші інструкції нібито «роботодавця» та перерахувала грошові кошти на різні банківські картки на загальну суму понад 100 тисяч гривень, розраховуючи на їх подальше повернення. Однак після зарахування коштів аферисти видалили листування та фейковий сайт, на якому зареєструвалася потерпіла. Після чого жінка звернулася до поліції по допомогу.
Також до місцевого підрозділу поліції звернулася 48-річна жителька Шишацької громади, яка повідомила, що стала жертвою шахрайства. Зі слів жінки, в одному з чатів у “Viber” вона побачила повідомлення про можливість отримання матеріальної допомоги в розмірі 6 000 гривень. Перейшовши за фішинговим посиланням, заявниця ввела повні реквізити своєї банківської картки та під час телефонної розмови продиктувала смс-коди нібито представникам міжнародної організації. Після цього з її рахунку було списано майже 100 тисяч гривень. Згодом жінка звернулася до поліції.
За цими фактами внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 (шахрайство) та ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) Кримінального кодексу України.
Інтернет-шахрайство в Україні з кожним роком стає все витонченішим. Аферисти маскуються під банки, маркетплейси, знайомих і навіть державні установи. Щоб уберегти себе, варто знати основні правила безпеки.
Як не дати себе ошукати в інтернеті?
1. Ніколи не повідомляйте конфіденційні дані: PIN-код, CVV-код картки, одноразові паролі з SMS, логіни та паролі до банкінгу та кодове слово від банку. Працівники банку ніколи не запитують ці дані.
2. Перевіряйте сайти та посилання, звертайте увагу на адресу сайту (помилки, зайві символи), уникайте переходів за посиланнями з підозрілих повідомлень, не вводьте дані картки на невідомих ресурсах.
3. Остерігайтеся “вигідних” пропозицій: знижки 70–90%, “останній шанс”, “тільки сьогодні” та вимоги терміново оплатити або підтвердити дані. Шахраї часто тиснуть на емоції та час.
4. Не довіряйте незнайомцям у месенджерах: повідомлення від “друзів” із проханням терміново позичити гроші, пропозиції швидкого заробітку без зусиль. Краще перепитайте людину іншим способом.
5. Користуйтеся двофакторною автентифікацією, підключіть додатковий захист для банкінгу, пошти та соцмереж, використовуйте складні унікальні паролі
Як розпізнати інтернет-шахраїв?
- помилки в тексті, дивна мова повідомлень
- тиск: “негайно”, “інакше втратите гроші”
- прохання зберегти “таємницю”
- підробні акаунти банків або служб підтримки
- прохання встановити сторонні програми (AnyDesk, TeamViewer)
Що робити, якщо шахраї вже вкрали гроші?
- Негайно заблокуйте картку через мобільний застосунок або гарячу лінію банку.
- Зверніться до банку та повідомте про шахрайство, подайте заяву на оскарження транзакції (chargeback).
- Змініть усі паролі банкінгу, електронної пошти, соцмереж та перевірте пристрій на віруси.
- Подайте заяву до поліції онлайн або у відділенні, збережіть скріншоти листування, чеки, номери рахунків.
- Повідомте кіберполіцію через офіційний сайт Кіберполіції України.
Фото: ілюстративне
