Онлайн-словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” визначив головним словом 2025 року “переговори”. Також іншими важливими словами та абревіатурами року, що минув, були: Мідас, картонки, кілл-зона, інфільтрація, НРК, справедливість, виснаження, брехня та фраза Олександра Усика Don’t push the horses. Водночас статус антислова року отримав вираз генпрокурора Руслана Кравченка “прийду за кожним”, який викликав у суспільстві тривожні асоціації з деградацією правоохоронної системи зазначають автори онлайн-словника.
Переговори як головний запит суспільства
Вибір “переговорів” словом року зумовлений подіями травня 2025 року, коли після тривалої перерви відбулися перші прямі контакти української та російської делегацій. Філолог та культуролог Євгеній Савісько пояснює популярність цього вибору прагненням людей до стабільності.
“Люди хочуть миру, тому вибір цього слова цілком логічний. Фактично переговори сьогодні — це синонім миру та конкретних дій до нього”, — прокоментував філолог.
Популярність військових термінів
Військова термінологія стрімко переходить у щоденний вжиток звичайних людей. Цивільне населення обговорює типи дронів, логістику та нові методи оборони, адже ці слова описують спільну для всіх реальність. Особливе місце в лексиконі у 2025 році посіли терміни “кілл- зона” та “НРК”, які стали символами технологічної еволюції війни.
“Якщо у 2024 році “кілл-зона” вживався помірковано, то зараз це масове поняття. Зона враження безпілотниками може сягати 50 кілометрів, тому я б назвав це “територією смерті”. Так само і з “НРК” — абревіатуру вже ніхто не розшифровує, бо ці комплекси стали буденністю для військових”, — зазначає пан Євген.
Корупційний скандал та “ефект Мідаса”
Серед найбільш резонансних слів 2025 року опинилася назва антикорупційної операції “Мідас”. Ця справа, ініційована НАБУ та САП щодо найближчого оточення президента, спровокувала зміни в українському політикумі, які тривають і донині. Культуролог вбачає у цьому виборі символізм, що відсилає до античної міфології.
“Це слово пов’язане з відомим царем Мідасом, який перетворював на золото все, до чого торкався. Тут чітка асоціація із жадобою та незаконним збагаченням. Вибір цього слова для операції дуже влучний він підкреслює і масштаб скандалу, і прізвище головного фігуранта — Тимура Міндича”, — додає Євген Савісько.
Феномен “Don’t push the horses”
Особливе місце у списку посіла фраза боксера Олександра Усика — “Don’t push the horses”. Попри те, що вислів є калькою ідіоми “не жени коней” і містить граматичні помилки він миттєво став вірусним у соціальних мережах.
“Це був справжній феномен. Хоча з погляду англійської мови фраза побудована неправильно, вона спрацювала завдяки неповторній міміці Усика та його вмінню розрядити ситуацію. Усик вжив розмовний термін, зрозумілий кожному, хто володіє мовою навіть на базовому рівні”, — розповідає філолог.
“Виснаження” як стан українського суспільства
Слово “виснаження” потрапило до списку через трансформацію повномасштабної війни у тривале протистояння на виснаження ресурсів та людської психіки. Цей стан став спільним знаменником як для військових на передовій, так і для цивільних у тилу.
“Виснаження — це найбільш характерна риса для нашого суспільства сьогодні. Важливо, що через це люди нарешті почали звертатися до фахівців з психології та психотерапії, хоча раніше це було табуйовано”, — додає пан Євген.
Чому обіцянка генпрокурора стала “антисловом року”
Цьогоріч словник “Мислово” запровадив особливу категорію — “антислово року”. Ним став вислів Генерального прокурора України Руслана Кравченка “прийду за кожним”. Ця фраза викликала хвилю обурення в суспільстві, оскільки була сприйнята як ознака деградації правоохоронних органів та небезпечний натяк на тоталітарні методи управління. Філолог зауважив, що негативне сприйняття фрази багато в чому зумовлене її контекстом.
“Багато хто сприйняв її як антипіар генпрокурора через очевидні аналогії зі сталінськими репресіями. Проте для людей, які прагнуть справедливості та покарання реальних злочинців, ці слова могли б звучати позитивно. Все залежить від того, хто і в якому контексті їх вживає”, — прокоментував Євген Савісько.
Фото ілюстративні.
