11 червня 2024 року військовий Андрій Корнецький поліг на Покровському напрямку. Довгі місяці він мав статус «зниклий безвісти» і в лютому 2026 року за результатами експертизи ДНК підтвердили його загибель. Про це повідомили в Оржицькій громаді.
Андрій народився 21 листопада 1991 року в селі Чевельча. Закінчив 9 класів Чевельчанської школи. Далі переїхав з мамою в Київську область, де продовжив навчання в Димерській школі Вишгородського району. Після закінчення школи працював ковалем, вантажником, слюсарем. У 2016 році повернувся у село Сазонівка, де жив і працював спочатку в СТОВ «Красенівське», згодом на цегельному заводі ТОВ «Будіндустрія 2003».
Від початку повномасштабного вторгнення Андрій не міг стояти осторонь. Він патрулював у ТРО, був донором крові. А 29 жовтня 2023 року став до лав Збройних Сил України, згодом підписав контракт. Гартував свою воїнську майстерність на навчанні у Франції. Перше бойове хрещення — пекельна Авдіївка, поранення, госпіталь. 29 березня 2024 року повернувся на фронт до побратимів після місяця реабілітації.
Чоловік мав кохану, мріяв про весілля. Його батько, Василь Вікторович, теж два роки віддав службі в ЗСУ. Також у чоловіка залишилися мама Надія Миколаївна, сестра Тетяна та племінники.
5 березня 2026 року близько 17:00 відбудеться траурний кортеж: с.Райозеро – с.Онішки – поворот на с.Маяківка – с.Золотухи – с.Денисівка – перехрестя на с.Круподеринці – с.Сазонівка.
6 березня 2026 року об 11.00 розпочнеться чин відспівування полеглого захисника на обійсті родини на вул. Комплексна у селі Сазонівка, поховання відбудеться на новому кладовищі.
Фото: Оржицька громада
