Наприкінці січня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували нову редакцію Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного). Хоча документ ще не затверджений, запропоновані зміни вже викликали обговорення в українському суспільстві. Юрист Станіслав Ліфлянчик роз’яснив головні зміни в оновленнях цивільного кодексу: від визнання криптовалюти власністю до нових правил спадкування та реєстрації цивільних партнерств.
Новий кодекс — нові правила гри
Головною зміною, яку пропонує законопроєкт, є повне скасування чинного Цивільного кодексу 2004 року та прийняття абсолютно нового документа замість внесення правових змін. Як розповідає юрист Станіслав Ліфлянчик для суспільства це несе певні ризики, адже сталий порядок взаємодії між людьми та бізнесом зникає, а нові правові позиції доведеться вибудовувати з нуля. Хоча для юристів це означатиме величезний обсяг нової роботи.
“Якщо ми скасовуємо чинний кодекс і приймаємо новий, то повністю “обнуляємо” судову практику. Старий порядок перестає існувати, і все починається знову”, — додає юрист.
Земельні питання
Одним із ключових аспектів реформи є право власності на землю та нерухомість. Проблема, що тягнеться з початку 1990 років, полягала у “розриві” права власності: людина могла володіти будинком, але не мати прав на землю під ним, або навпаки. Новий кодекс встановить, що споруди автоматично слідують за землею.
“Він вказує про те, що повинен бути один правочин, який буде встановлювати право власності на земельну ділянку та споруди, які на ній знаходяться. Це спростить і процеси реєстрації”, — підкреслює пан Станіслав.
Раніше через складність процедур люди часто реєстрували тільки будинок, залишаючи землю на попередніх власниках, що ставало проблемою при спадкуванні.
Електронна власність: легалізація криптовалюти та спадкування цифрових активів
Цифрова трансформація також знайшла своє відображення у новому законодавстві через запровадження терміна “електронна власність”.
Станіслав Ліфлянчик деталізує цю норму: “З’являється новий термін — електронна власність, туди входить криптовалюта, NFT, акаунти в соцмережах, різноманітні коди чи програми. Цей кодекс, в принципі, започатковує можливість офіційної реєстрації таких ресурсів”.
Це означає, що держава визнає цифрові накопичення повноцінним капіталом, який має таку ж юридичну силу, як гроші на банківському рахунку.
Особливу увагу юрист приділяє сфері блогосфери та креативних індустрій, де акаунти в соціальних мережах давно перетворилися на потужні інструменти для бізнесу. До цього часу в разі смерті власника сторінки з мільйонами підписників його родичі часто втрачали доступ до ресурсу, оскільки він вважався “персональним профілем”, а не активом.
“Акаунти у різних соціальних мережах теж стануть спадщиною, стануть майном, яке можна офіційно передати наступним поколінням”, — зазначає Станіслав Ліфлянчик.
Крім того, легалізація електронної власності відкриває шлях до прозорого оподаткування та захисту від шахрайства. Можливість офіційної реєстрації криптогаманців та акаунтів дозволить власникам звертатися до суду у разі їх викрадення або незаконного блокування.
Цифровий захист та право на забуття
Окремий розділ законопроєкту присвячений захисту прав людини в цифровому просторі, що є прямою відповіддю на виклики сучасної епохи соцмереж та анонімності. Як розповідає юрист новий кодекс пропонує дієві механізми боротьби з кібербулінгом та поширенням неправдивої інформації, зокрема вводить поняття “права на забуття”. Це дозволить громадянам вимагати видалення з пошукових систем та публічних ресурсів застарілих або неправдивих даних, які шкодять їхній репутації.
“Також з’явиться відповідальність за будь-які висловлювання у соціальних мережах. Це має покласти край безкарному хейту та привчити суспільство до відповідальності за свої слова в цифровому просторі”, — зазначає пан Станіслав.
Окрім того, для громадян з’явиться можливість захисту навіть проти анонімних кривдників. Раніше “ботоферми” були недосяжними для правосуддя через відсутність конкретного відповідача. Тепер потерпілий може через суд визнати інформацію неправдивою за самим фактом її наявності. Як пояснює юрист, це дозволить офіційно підтвердити порушення прав, навіть якщо автор приховав своє ім’я, що змусить платформи швидше видаляти такий контент.
Осучаснення спадкового права в Україні
Станіслав Ліфлянчик розповідає, що система спадкування в Україні зазнає суттєвої лібералізації, стаючи більш гнучкою. Однією з головних технічних змін є збільшення кількості черг спадкування за законом із 5 до 6, що дозволить чіткіше розподілити майно між далекими родичами. Також новий кодекс розв’язує проблему “стиснутих строків”: тепер, якщо попередня черга спадкоємців офіційно відмовилася від майна, наступна черга отримує додаткові 3 місяці на роздуми та подачу документів.
Крім того, кодекс запроваджує можливість заповідати майно не лише людям, а і юридичним особам — підприємствам, благодійним фондам, установам тощо. Адвокат зазначає, що це відкриває шлях до створення приватних фундацій, які можуть управляти спадком після смерті власника. Такі зміни наближають українське право до європейських та американських стандартів, де людина може залишити весь свій статок компанії, яка зобов’язується виконувати її останню волю.
Проте найбільш обговорюваною зміною стало офіційне включення домашніх тварин до об’єктів спадкування. Оскільки за законом тварина вважається “особливою річчю”, новий документ передбачає їхню обов’язкову реєстрацію у відповідних реєстрах нарівні з автомобілями чи нерухомістю. Проте якщо людині залишили у спадок майно і домашнього улюбленця, вона має прийняти все або повністю відмовитися від спадку.
“Ви не можете відмовитися від спадщини частково. Тобто ви відмовляєтеся від тварини, а от майно приймаєте. Або ви від цілого відмовляєтесь, або ви все приймаєте. Якщо квартира з котиком, треба брати квартиру з ним”, — розповідає пан Станіслав.
Також це означає, що піклування про домашнього улюбленця стає юридичним обов’язком того, хто претендує на майно власника. Якщо людина не готова доглядати за твариною, єдиним законним виходом для неї є повна відмова від усієї спадщини на користь наступних у черзі претендентів.
Спільне проживання та партнерство
Адвокат також зазначає, що новий Кодекс пропонує сучасний погляд на інститут сім’ї, намагаючись врегулювати питання цивільних партнерств та тривалого співмешкання без реєстрації шлюбу. Згідно з проєктом, тривале спільне проживання у понад 5 років надаватиме парам певні права на спільно нажите майно, фактично прирівнюючи такий союз до офіційного шлюбу в майнових питаннях. Проте ці стосунки також доведеться юридично оформлювати та підтверджувати як факт партнерства.
“Без штампа про шлюб в паспорті факт проживання все одно доведеться доводити через складні та дороговартісні судові процеси, що значно ускладнить процес поділу майна”, — додає пан Станіслав.
Окремою важливою зміною є впровадження інституту цивільного партнерства, що є вимогою євроінтеграції. Це правовий компроміс для пар, які не можуть або не бажають реєструвати традиційний шлюб, зокрема для одностатевих союзів. Це питання стало критичним під час війни, адже статус партнера дає право на інформацію в лікарні, розпорядження тілом у разі загибелі та державну допомогу. Новий закон надасть таким парам базові гарантії.
“Це такий собі компроміс. При правильному оформленні партнерства вони зможуть реалізовувати певні права подружжя”, — підсумовує юрист.
