У Полтавській області археологи дослідили скіфський курган, якому може бути понад 2500 років. Під час розкопок вони виявили людські кістки, золоті намистини та фрагменти керамічного посуду.
Дослідження провела експедиція історико-культурного заповідника “Більськ” та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Про результати роботи розповів директор історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост, повідомляє Суспільне.
Археологічна експедиція працювала на некрополі Скоробір. Її очолювала археологиня, кандидатка історичних наук Ірина Шрамко.
Скоробір є об’єктом культурної спадщини, який, за словами дослідників, уже понад 100 років зазнає розорювання. Площа некрополя перевищує 500 гектарів.
За оцінками археологів, у період раннього залізного віку на цій території було щонайменше 1000 курганів. Скоробір має важливе значення для вивчення Більського городища – найбільшого укріпленого поселення скіфського часу у Східній Європі.
Некрополь вважають кладовищем населення цього поселення.
Курган, який дослідили, ймовірно, пограбували ще в скіфські часи. Попри значні руйнування поховання, науковці виявили на дні могили людські кістки.
Скільки саме людей було поховано в кургані, поки встановити не вдалося. Для цього потрібні додаткові дослідження, однак серед знайдених останків уже ідентифікували кістки дитини.
Поруч із кістками археологи знайшли окремі золоті намистини. Дослідники припускають, що вони могли бути частиною намиста дитини або жінки.
Крім того, у могилі виявили уламки миски та горщиків. За припущенням археологів, ліплений посуд спочатку знаходився на дерев’яному перекритті могили, а після його руйнування впав до поховальної камери.
Під час розкопок науковці зафіксували унікальні особливості облаштування поховання, які виявили на більських могильниках чи не вперше. Ця знахідка може допомогти у вивченні поховальних традицій населення Більського городища. Загалом за понад 120 років досліджень на більських могильниках археологи розкопали понад 130 курганів.
За знайденими артефактами та особливостями поховальної камери дослідники датують поховання першою половиною VI століття до нашої ери.
Водночас археологи не виключають, що курган спорудили ще в першій чверті VI століття до нашої ери. Таким чином, його вік може становити понад 2500 років.
Нагадаємо, під час археологічних досліджень Глинського археологічного комплексу на Полтавщині фахівці виявили скарб із 118 мідних монет — пулів післямонгольського часу.
Фото: Суспільне та Укрінформ
