Жителі Полтавщини , як і інших регіонів України, можуть зіткнутися з перебоями в роботі інтернету та цифрових сервісів у разі нових російських атак на телекомунікаційну інфраструктуру. Після пошкоджень дата-центрів у вересні проблеми вже виникали в роботі провайдерів та окремих онлайн-сервісів. Уряд готує резервні сценарії для збереження зв’язку.
Чому атаки на дата-центри небезпечні
Дата-центр (центр обробки даних) — це спеціалізований комплекс, у якому розміщені сервери та мережеве обладнання. Вони забезпечують роботу значної частини цифрової інфраструктури.
Якщо уявити інтернет як інфраструктуру великого міста, дата-центри можна порівняти з його архівами, сховищами та великими зв’язковими вузлами. На серверах можуть розміщуватися сайти, бази даних компаній, мобільні застосунки, онлайн-сервіси та інші цифрові ресурси.
Щоб обладнання працювало цілодобово, дата-центри оснащують резервними джерелами живлення, генераторами, системами охолодження та кількома каналами зв’язку.
Однак фізичне пошкодження такого об’єкта або його телекомунікаційних каналів може одночасно вплинути на велику кількість ресурсів. Для користувачів це може проявлятися як відсутність інтернету, недоступність сайтів і застосунків, проблеми з авторизацією чи роботою окремих цифрових сервісів.
Які проблеми вже фіксували в Україні
24–25 вересня повідомляли про пошкодження дата-центрів та інфраструктури низки провайдерів, серед яких Domonet, Kievnet, Faust та «Датагруп».
Наслідки проблем із цифровою інфраструктурою відчули не лише користувачі домашнього інтернету. 23 вересня виникли перебої в роботі окремих електронних сервісів судової системи, сайтів та інших онлайн-ресурсів. Про проблеми також повідомляли інтернет- і хостинг-провайдери.
Водночас єдиної цифри щодо кількості всіх перебоїв з інтернетом та цифровими сервісами по Україні наприкінці вересня наразі немає.
Уряд готується до найгіршого сценарію
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ризики для цифрової та комунікаційної інфраструктури залишаються високими. Захист дата-центрів і мобільного зв’язку розглядали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.
Серед варіантів, над якими працює уряд, — фізичний захист інфраструктури, резервування даних і систем у хмарних середовищах, розміщення частини обладнання під землею та використання потужностей за кордоном.
За словами прем’єра, під час підготовки цифрової інфраструктури Україна має виходити з найгіршого можливого сценарію. Водночас мета таких заходів — зберегти доступ громадян до інтернету та критично важливих цифрових сервісів навіть після нових атак.
Що це означає для Полтави та області
Для Полтавщини ризик пошкодження критичної інфраструктури також залишається актуальним. У вересні в Полтавському районі фіксували російські удари по енергетичних та промислових об’єктах.
Окремі місцеві провайдери протягом місяця повідомляли про аварійні пошкодження ліній зв’язку, технічні роботи та можливі перебої через проблеми з телекомунікаційною інфраструктурою.
При цьому загальної статистики щодо кількості відключень інтернету та числа абонентів, яких вони торкнулися саме на Полтавщині, наразі не оприлюднювали.
Тож для полтавців ризик полягає не лише у можливому безпосередньому пошкодженні місцевої телекомунікаційної інфраструктури. Удар по великому дата-центру або вузлу зв’язку в іншому регіоні також може зробити окремі сайти та сервіси недоступними для користувачів у Полтаві.
Окремий ризик — тривалі відключення електроенергії. Без живлення обладнання операторів і провайдерів змушене працювати від акумуляторів та генераторів.
Станом на 9 вересня на Полтавщині налічувалося 1 537 базових станцій мобільного зв’язку: 565 — «Київстар», 666 — Vodafone та 306 — lifecell. За інформацією, озвученою в області, базові станції забезпечені акумуляторами, розрахованими орієнтовно на 4–6 годин автономної роботи.
Нагадаємо, «Укрпошта» змінила правила роботи відділень під час тривог.
Фото: ілюстративне.
